Релаксаційні вправи для дітей

Перебуваючи на карантині, ми можемо відчувати тривогу, хвилювання, напруження. Тому дуже важливо навчитися розслаблятися. І сьогодні я пропоную Вам релаксаційні вправи, які Ви можете проводити не лише для себе, а й для своїх дітей.

Використання прийомів релаксації - могутній засіб, що дозволяє цілком розслабитися і знайти душевну рівновагу.

Що ж таке релаксація?Тлумачний словник дає наступне пояснення:релаксація- це сильне розслаблення м'язів організму, що супроводжується зняттям нервового напруження.

Регулярне виконання вправ на розслаблення допомагає збудженим, неспокійним дітям поступово стати більш врівноваженими, уважними і терплячими; загальмовані і скуті діти можуть придбати впевненість і бадьорість. Окрім цього, дитина вчиться краще розуміти свої почуття. В результаті, володіє собою, контролює свої емоції і дії. Релаксаційні вправи дозволяють дитині опанувати навички саморегуляції та зберегти більш рівний емоційний стан.

Розслаблятися можна за допомогою дихальних технік, вправ на м'язову релаксацію, вправ на візуалізацію, так звані зорові уявлення.

Тому сьогодні, я запропоную Вам релаксаційні вправи направлені на візуалізацію.


Перш, ніж почати займатися, знайдіть спокійне місце з м'яким освітленням. Попросіть дитину сісти в зручне крісло або лягти на ліжко. Ввімкніть спокійну, релаксаційну музику. Попросіть дитину закрити очі і уявляти те, що Ви будете зачитувати. Читати потрібно спокійним, приємним тоном.

Перші декілька разів у дитини може не вийти розслабитись до кінця, проте якщо Ви будете тренуватися, то дитина обов’язково навчиться розслаблятися.

Після виконання вправи обговоріть з дитиною як вона почувається, що вона змогла уявити, де вона «подорожувала», які емоції виникали під час виконання вправи? Пізніше, Ви зможете самі придумувати тексти для релаксації. Експериментуйте.Вправа " Чарівна подорож "

Запропонуйте підлітку сісти зручніше і закрити очі. Можна включити яку-небудь плавну, приємну мелодію (музика обов'язково повинна бути без слів!). Поясніть, що зараз ви гратимете в чарівну подорож. Попросіть дитину розслабитися, зробити глибокий вдих, видих і постаратися представити те, про що ви їй говоритимете. А говорити ви можете приблизно наступне: "Уяви собі, що ти сидиш в кімнаті і дивися у вікно, а там синє-синє небо. По небу неквапливо пливуть хмари. Дуже красиво. Раптом ти бачиш, що одна пухнаста хмара наближається до нашого вікна. ЇЇ форма нагадує поні. Ти замилувася цим видовищем, а хмара підпливла зовсім близько. Дивися, вона махає лапкою, неначе запрошує сісти! Ти обережно відкриваєш вікно і сідаєш на теплу хмару. Влаштовуйся зручніше, відчуй, як тут м'яко і затишно. Можна навіть полежати. Куди ж ти полетиш? Напевно, треба подумати про місце, де тобі завжди добре. Подумай про таке місце.

Хмара стала рухатися. Ось вже наш будинок здається крихітним вдалині, нижче пролітають зграї птахів. Дивно добре. Ось, здасться, ви починаєте знижуватися. Хмара опускає тебе на землю. Тепер ти можеш йти. Ти там, де ти спокійний і щасливий, де тобі дуже добре. Подивися, що там довкола? Які в цьому місці запахи? Що ти чуєш? Чи є тут окрім тебе якісь люди або тварини? Тут ти можеш робити все, що хочеш. Побудь в цьому місці ще небагато, поки я порахую до десяти, а потім знову підемо до хмари (поволі рахуйте від одного до десяти). Ну ось, нам пора повертатися, залазь на хмару. Ти знову летиш по яскраво-синьому небу. Ось вже показався наш будинок. Хмара акуратно підпливає до самого вікна. Ти залазиш в свою кімнату прямо через вікно. Ти дякуєш хмарі за чудову прогулянку і махаєш їй рукою. Вона поволі спливає удалину. Коли я порахую до п'яти, вона розчиниться в небі, а ти розкриєш очі (рахуйте до п'яти)".

Після того, як дитина розкриє очі, попросіть її поділитися з вами враженнями від подорожі. Чи приємно їй було плавати на хмарі? Яке місце вона собі уявила? Яким воно було? Як підліток там себе відчував? Чи існує це місце насправді або воно повністю створено його уявою?

Вправа «Кришталева подорож»

Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі. Уявіть, що ви входите у весняний яблуневий сад, вдихаєте аромат біло-рожевих квітів, вам це подобається. Вузькою стежкою ви підходите до хвіртки, відчиняєте її й потрапляєте на чудову зелену галявину. М'яка трава похитується, приємно дзижчать комахи, вітерець пестить ваше обличчя, волосся... Перед вами озеро... Вода прозора й мерехтить. Ви повільно йдете берегом уздовж дзвінкого струмочка й підходите до водоспаду... Ви входите в нього, й осяйні струмені очищають вас, наповнюють силою й енергією... А тепер час вертатися. Подумки пройдіть весь свій шлях у зворотному напрямку, вийдіть із яблуневого саду й тільки тоді розплющуйте очі.

Вправа «Пурхання метелика»

Діти лягають спиною на килимки, руки витягнуті уздовж тулуба, ноги прямо, трохи розсунуті. Ви вмикаєте спокійну музику.

Заплющте очі і слухайте мій голос. Дихайте легко і спокійно. Уявіть собі, що ви сидите на галявині у прекрасний літній день. Просто перед собою бачите чудового метелика, який пурхає із квітки на квітку. Простежте за рухами його крил. Рухи легкі та граціозні. Тепер нехай кожен уявить, що він — метелик, що в нього гарні великі крильця. Відчуйте, як ваші крила повільно й плавно рухаються вгору-вниз. Насолоджуйтесь відчуттям ширяння в повітрі. А тепер гляньте на строкату галявину, над якою ви летите. Подивіться, скільки на ній яскравих квітів. Знайдіть очима найгарнішу квітку й поступово починайте наближатися до неї. Ви вже відчуваєте її аромат... Повільно й плавно ви сідаєте на м'яку пахучу серединку квітки. Вдихніть ще раз ці пахощі і... розплющте очі. Розкажіть про свої відчуття.


Релаксуйте з задоволенням!


З любов’ю у серці, дитячий психолог Людмила Семеняка!

Кiлькiсть переглядiв: 122